ЖІНОЧА СІЧ

Майже всі підручники та посібники з історії України розповідають, що на Запорізькій Січі жінок не було.

Мовляв, козакам під страхом смерті заборонялося приводити жінок на Січ. У цій статті розвіємо будь-які сумніви щодо того, чи брали жінки участь у військовому житті Козацької України.

Життя козаків-запорожців зводиться, як правило, до відречення козаків від сімей і повне зосередження їхніх моральних, розумових і фізичних зусиль на військовій справі. А мірилом ставлення козацтва до жінок автори обирають відому українську пісню про козацького зверхника Сагайдачного,

«Що проміняв жінку
На тютюн та люльку,
Необачний!...»

«Безшлюбний», скептично налаштований до жіноцтва козак подається як незаперечний український архетип чоловіка та як «очоловічена» модель українського суспільства. У такому ідеалі чоловіка, твердять дослідники, «відбилася вся українська історія, із безконечними війнами, безконечними смертями в ім'я віри і свободи». І це при тому, що формування козацтва було лише одним з аспектів багатогранного культурного й суспільного життя українського народу XVI—XVII ст.

Отак поза увагою істориків опинилося українське жіноцтво, а пройдений шляхтянками, міщанками, козачками і простими селянками, життєвий шлях наче канув в Лету, залишаючи чорну прірву в нашому історичному пізнанні...

Більше тут:  http://www.uamodna.com/articles/zhinocha-sich-yak-ukrayinky-tvoryly-istoriyu/?utm_source=weekly&utm_medium=email&utm_campaign=20161003